Протипоказання до COVID-вакцинації. МОЗ пояснило, коли не можна робити щеплення
Фото: МОЗ пояснило, коли не можна робити щеплення (Віталій Носач, РБК-Україна)
В Україні протипоказання до вакцинації може встановлювати сімейний або лікуючий лікар. Він видає відповідний висновок, який визначає тимчасове або постійне протипоказання.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-центр МОЗ.
За інформацією відомства, якщо у людини є протипоказання до щеплення однією з COVID-вакцин, вона може пройти імунізацію іншим типом препарату.
У МОЗ зазначають, що в країні передбачено в майбутньому можливість внесення висновку про протипоказання до другої дози або загального протипоказання до вакцинації в електронну систему охорони здоров’я.
Протипоказання можуть бути:
Абсолютні - стан, за якого існує чітко визначена ймовірність виникнення серйозної побічної реакції на введену вакцину у пацієнта, а ризики від проведення вакцинації значно перевищують переваги від проведення щеплення. Так, абсолютні протипоказання можуть бути:
- постійними - мають постійний пожиттєвий характер,
- тимчасовими - мають тимчасовий характер та зникають з часом.
Застереження (вакцинація з пересторогою) - стан, за якого остаточне рішення щодо щеплення приймається лікарем з урахуванням переваг над ризиками від щеплення.
Єдине абсолютне протипоказання
В цьому випадку мова йде про анафілактичну реакцію на першу дозу цієї вакцини. Тобто пацієнтові буде рекомендовано щепитися від COVID-19 іншою вакциною за умови її наявності. Якщо у пацієнта є алергія на один із компонентів COVID-вакцини, йому також слід щепитися іншим препаратом.
Тимчасові протипоказання:
- гострі захворювання з підвищенням температури вище 38,0 градусів (вакцинація може бути проведена після одужання та за відсутності ознак гострої хвороби);
- лікування моноклональними антитілами або реконвалесцентною плазмою (вакцинація може бути проведена через 90 днів після закінчення курсу терапії);
- введення вакцин проти інших інфекційних хвороб (COVID-імунізація має бути проведена через 14 днів після введення вакцини проти інших інфекційних хвороб, однак є вийнятки);
- проба з туберкуліном або аналіз крові на туберкульоз (IGRA) (вакцинація від COVID-19 може бути здійснена в будь-який час після завершення всіх етапів проби);
- COVID-19 в анамнезі (вакцинацію може бути відтерміновано на 3 місяці від часу перебігу COVID-19, але не раніше ніж через 28 днів від першого дня появи симптомів).
Якщо людина захворіла на COVID після отримання першої дози антиковідної вакцини, друга може бути введена відповідно до затверджених схем вакцинації, але не раніше ніж через 28 днів від першого дня появи симптомів або лабораторного підтвердження COVID-19.
Вакцинація з пересторогою (або особливі стани):
- онкологічна хвороба. Вакцинація проти COVID-19 осіб з онкопатологією є пріоритетною. При її здійсненні слід дотримуватися відповідних рекомендацій НТГЕІ;
- аутоімунне захворювання. Пацієнти, які проходять лікування препаратом “Ритуксимаб”, повинні відкласти вакцинацію щонайменше на 4 тижні після останньої дози цього препарату;
- особи з імунодефіцитом. Враховуючи, що вакцина не є "живою", а особи з імунодефіцитом мають вищий ризик важкої хвороби та смерті від COVID-19, вони можуть бути вакциновані.
Також існують протипоказання до введення окремих вакцин, наприклад CoronaVac від Sinovac Biotech протипоказаний вагітним.
