В Україні 2 травня святкують Великдень. Після святкування може статись спалах коронавірусу.
Про причини спалаху COVID-19 розповів в коментарі РБК-Україна керівник Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки Юрій Ганиченко.
Спалах захворюваності після Великодня можливий з двох причин. Перша - це масові зібрання, які можуть відбуватися під час свят. А друга - можливість ще більш широкого поширення інших варіантів вірусу, які вже виявлені в Україні: британського, південноафриканського варіанту. Зараз також у світі активно досліджують індійський варіант - чи є він більш поширеним і трансмісивним, чи є він більш смертоносним.
Зараз нам відомо про шалений спалах в Індії, на неї припадає 41% всіх виявлених випадків у світі. Зараз там відбувається всплеск захворюваності, якого не було. Він більш ніж в три рази активніший і ще не припиняється.
Багато хто стверджує, що ми вже вийшли з поточної хвилі. Але це далеко не так. У нас спостерігається дуже хороша тенденція, це було очікувано, таким був наш середній сценарій від Київської школи економіки. Зараз іде спад - це наслідок дії адаптивного карантину, у нас спостерігаються етапи виходи регіонів з червоних рівнів. Однак ризик повторного зростання є високим, загроза залишається великою.
Чому? Тому що, якщо ми подивимося на завантаженість ліжок, зараз занято приблизно 50% ліжок з киснем по країні - це багато, приблизно 60% - в реанімації. Тобто є все ще велика база інфікованих - кількість активних хворих.В середині лютого, коли розпочалася ця хвиля зростання, було приблизно 2 тисячі госпіталізацій на добу. Зараз у нас орієнтовно по 4 тисячі, це двічі більше. Ми ще далеко не впали до того рівня, з якого починали. Якщо зараз будуть будь-які поштовхи, це може обернутися зростанням захворюваності відразу з великої бази.
Тому будь-які масові зібрання можуть призвести до негативних наслідків. Чи однозначно буде зростання - невідомо. Тому що спад, який ми спостерігаємо зараз, відображає реальну ситуацію станом на 2-3 тижні тому. Це період інфікування, інкубаційного періоду, здачі тесту, домашньої ізоляції - це в середньому десять днів, за оцінками Центрів з контролю та профілактики захворювань в США CDC, і потім госпіталізацію. Тобто це займає 2-3 тижні, щоби інфікована людина потрапила в статистику захворюваності і госпіталізації.
Добрий сигнал полягає в тому, що станом на два-три тижні тому в нас зафіксоване спадання. Очікувано, що зараз іде ще більше спадання. З огляду на це, є три варіанти, як може розвиватися епідемія після великодніх свят. Перший - спадання буде продовжуватися без жодного впливу. Другий - спадання трохи сповільниться ненадовго, а потім знову повернеться до попередніх темпів зниження захворюваності. Третій - все переламається і піде зростання.
За першого чи другого сценарію багато хто почне говорити, що нібито великодні святкування ніяк вплинули на захворюваність. Але вплив буде, будь-які масові зібрання впливають негативно, хоча це не означає, що в нас відразу має піти спалах.
Важливо, щоби ми зменшили масовість контактів між собою. Для цього потрібна наша свідомість, також можна або ввести локдаун, або встановити якісь точкові обмеження. Зараз уряд з Радою Церков дійшли згоди щодо формату і низки заходів протягом святкування. Вони правильні: зменшення тривалості богослужінь, збільшення кількості обрядів, відкривати двері храмів під час богослужінь. Чи їх достатньо - невідомо. Якщо ми не будемо їх виконувати, то вони не спрацюють.
Згідно з середнім прогнозом Київської школи економіки, за умови дотримання встановлених обмежень, адаптивного карантину, домовленості між державою і церквою, після святкування Великодня спадання захворюваності продовжиться, але сповільниться. Результат і можливі наслідки ми побачимо на цифрах лише з середини травня, тобто через ті ж самі 2-3 тижні. Однак на додачу до Великодня є ще варіанти вірусу.
Може бути ситуація, коли вплив більш заразних варіантів вірусу може затьмарити вплив Великодня чи локдаунів. Державі треба також звертати увагу на поширеність варіантів вірусу. У нас зараз немає злагодженого механізму відслідковування, в якому відсотковому співвідношенні і як розповсюджені різні варіанти вірусу по країні.
Питання невизначеності під час прогнозування в цьому році стоїть більш гостро, ніж у минулому. Минулого року ми переглядали прогнози в середньому раз на місяць, тільки тоді, коли держава змінювала підходи до карантину - послабили, посилили, змінили карантинні індикатори. То зараз невизначеності стало значно більше, тому і прогнози постійно треба коригувати частіше.
Перше, що впливає на додачу до карантинних обмежень - це питання поширення варіантів вірусу. Друге - це вакцинація. Третє - це тривалість імунітету. Станом на зараз у нас немає на руках хороших досліджень, скільки зберігатиметься імунітет після вакцинації. Вакцинація - це правильно, однак якщо імунітет тримається півроку - це одна річ, якщо рік - це інша, якщо три місяці - це ще інша справа.
Якщо ми говоримо про точковий прогноз, чи дадуть великодні святкування спалах захворюваності - в умовах такої невизначеності дуже важко сказати. Навіть якщо піде зростання, важко виділити серед усіх перелічених факторів вплив лише массових заходів під час Великодня.
Юрій Ганиченко для РБК-Україна