Бустерна доза вакцини має бути специфічною до найнебезпечнішого штаму вірусу, - експерт
У світі розглядають пропозицію вводити бустерну дозу приблизно через рік після другого щеплення. Оптимально, щоб третя доза була специфічною на той варіант вірусу, який буде більш небезпечним.
Про це розповів у коментарі РБК-Україна професор, доктор біологічних наук, академік НАН України та директор Інституту біохімії ім. Палладіна НАН України Сергій Комісаренко.
Багато вчених вважають, що третя доза не призводить до збільшення кількості специфічних антитіл, які є нейтралізуючими. Вона збільшує кількість антитіл, але ці антитіла не спрямовані на нейтралізацію дії вірусу. Тому одна із пропозицій, яка розглядається – вводити бустерну дозу приблизно через рік після другого щеплення.
По-друге, оптимально, щоб третя доза була специфічною для того варіанту вірусу, який буде більш небезпечним. Який це буде варіант на той час – ми не знаємо. Можливо, це буде "Дельта", а можливо – і інші. Наприклад, у Великій Британії зараз 6% хворих інфіковані варіантом "Дельта +", який ще агресивніший за "Дельту". Але зараз він ще недостатньо вивчений.
Бажано, щоб бустерна доза була спрямована не просто проти вірусу, а щоб вона була проти найпоширенішого варіанту. Адже варіанти вірусу ще й конкурують один з одним. "Дельта" виявився найбільш конкурентоспроможним, він фактично витіснив решту варіантів, навіть більш небезпечні.
Через півроку після отримання другої дози люди, як і раніше, залишаються захищеними. Але, звісно, поступово імунітет слабшає. Але слабшає, як правило, античний імунітет. Дія лімфоцитів пам'яті, які відіграють центральну роль у взаємодії з вірусом та його інактивації, зберігається роками. Наприклад, у людей, які перехворіли на перший коронавірус SARS-CoV 2002-2004 року, є Т-лімфоцити, носії імунної пам'яті, вони дозволяють боротися з вірусом понад десяток років.
Імунітет – це суто індивідуальна річ. У кожної людини відповідь на вірус та на вакцину відрізняється. Навіть залежно від того, яку вакцину кололи, термін дії відрізняється.
Наприклад, у Moderna імунітет триває довше, ніж у вакцини від Pfizer, незважаючи на те, що вони практично однакові. Чому це відбувається – вченим невідомо. Але одна з причин може полягати в тому, що коли колють Moderna, вводять 100 мікрограмів мРНК, а коли Pfizer – 30 мікрограмів. Тому, можливо, імунна пам'ять у першому випадку довша.
Сергій Комісаренко для РБК-Україна