Жорсткий карантин та карантин вихідного дня дали позитивний ефект і в Україні фіксують спад випадків коронавірусу. Доктор медичних наук та експерт ВООЗ Наталія Виноград розповіла в коментарі РБК-Україна, чому країні підходить "помаранчевий" рівень карантинних обмежень.
Від початку пандемії в нас не було ще запроваджено великого карантину відповідно до цього терміну. Те, що було в нас протягом останніх двох тижнів – це посилені протиепідемічні заходи. Це той режим реагування, який прописаний в законах України. Ми не пішли на великий карантин, як, скажімо, локдаун третього, четвертого рівня реагування в європейських країнах, бо нам ситуація дозволяла обійтися без нього.
У нас були двохетапні карантинні заходи в обсязі малого карантину. Першим був карантин вихідного дня, який стримав розвиток епідемічного процесу. Другий етап – карантин зимових свят, він був впроваджений надзвичайно вчасно. Розбивши на два таких етапи, врешті-решт ми отримали сумарний ефект, який би могли мати від дуже суворих обмежень, які ми сьогодні спостерігаємо в багатьох європейських країнах.
Завдяки другому етапу, останнім двотижневим обмеженням, у нас не стався приріст, а навпаки, пішло зниження захворюваності. І ця тенденція дозволяє розглядати так званий "помаранчевий рівень" обмежень як оптимальний для того, щоб було можливим функціонування основних галузей і напрямів діяльності держави.
Хоча все одно, ми маємо застереження, оскільки довкола з'являються нові варіанти вірусу і вони не дають права на оптимістичні прогнози - навпаки. Цих мутантів уже дуже багато: британський, південноафриканський, бразильський, американський, німецький. Це лише ті, про які ми чуємо найчастіше і медичне значення яких уже доведено. Зокрема, при зараженні ними, спостерігається скорочення інкубаційного періоду хвороби, зростає їхня контагіозність. Отже, буде більше хворих за більш короткий період часу. А це велике навантаження на систему надання медичної допомоги.
Тому на реальну загрозу розповсюдження мутантів також мусимо зважати. Зараз ми не маємо доказів циркуляції цих штамів на нашій території. Однак кордони країни відкриті, хоча, за законами епідеміології, як би не закривалася держава, збудники пройдуть і будуть поширюватися, як це ми бачимо на прикладі понад 60 країн, де вже виявлені нові штами. Інша річ – коли вони до нас потраплять.
Що також викликає стурбованість, так це те, що зараз є період сезонного зростання захворювань групи респіраторних інфекцій, зокрема, грипу. Отже, коли певні групи населення повернуться до очного варіанту роботи, а діти – до навчання, то в нас відразу зростуть ризики поширення цілої низки інших збудників, не лише SARS-CoV-2.
З огляду на це, мені здається, що в нас за спиною кращий період розвитку епідемії у зимовому періоді. Попереду можливе ускладнення епідемічної ситуації, яке об'єктивно від нас навіть не залежить – це закони розвитку епідемічного процесу: поширення збудників і закономірне сезонне зростання захворюваності на низку респіраторних інфекцій у лютому місяці. Щільність населення, міждержавні міграційні процеси, збільшення мобільності населення всередині країни, більше використання транспорту – все це призведе до активації епідемічного процесу. Реальними стримуючими чинниками цих негативних тенденцій можуть бути ретельне дотримання людьми рекомендованих заходів захисту органів дихання, фізичного дистанціювання, обмеження відвідування об’єктів і закладів підвищеного ризику зараження.
Зараз епідемічний стан населення і територій дозволяє перейти до помаранчевого рівня протиепідемічних заходів, але треба дуже ретельно відслідковувати ситуацію для того, щоб вчасно прийняти рішення про можливе їх посилення.
Наталія Виноград для РБК-Україна