Новий варіант коронавірусу, який отримав назву "Омікрон", має у своєму складі близько 50 мутацій в порівнянні з первинним штамом. Є підстави вважати, що ці мутації дозволяють йому бути більш заразним, ніж штам "Дельта".
Про це в коментарі РБК-Україна розповів директор Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАНУ, доктор біологічних наук Сергій Комісаренко.
Поки що немає доказів того, що B. 1.1.529 (він же "Омікрон") заразніше і викликає більш важкий перебіг хвороби, ніж "Дельта". Хоча є підстави так вважати у зв'язку з тим, що вже відома структура його РНК і які мутації в ньому відбулися. До того ж він починає дуже швидко поширюватися по світу.
Чому він викликав таке занепокоєння? Коли розглянули його геном, виявили, що в ньому є близько 50 мутацій в порівнянні з первинним уханьскім штамом. Наприклад, у "Дельти" тільки 13 мутацій. З цих 50 приблизно 32 мутації відбулися в шиповидному білку S, який відповідає за зв'язування вірусу з клітинами людини.
І що важливо - практично всі вакцини спрямовані проти цього шиповидного протеїну. Тому у світі побоюються, що імунний захист щеплених не буде протистояти цьому вірусу. Але поки що це тільки здогадки. Немає ніяких наукових підстав вважати, що він більш контагіозний і більш небезпечний. Думаю, це проясниться досить скоро.
Мутації в коронавірусі, коли він знаходиться в людському організмі, відбуваються раз на 10-12 днів. Як правило, вакцинований організм ефективно бореться з вірусом, тому у таких людей не з'являється така кількість мутацій. Така кількість мутацій, як у "Омікрона", могло статися в організмі людини, який дуже довго був носієм вірусу і ніяк не міг його побороти.
Це люди, які мають хронічні захворювання, з сильно пригніченою імунною системою. Наприклад, в Африці досить багато пацієнтів зі СНІД. Тому одна з пропозицій з приводу походження нового штаму полягає в тому, що він виник у людини зі СНІДом. Ці люди гірше реагують на патогени. Ймовірно, така людина хворіла ковідом дуже довго - місяцями. І за цей час у вірусі накопичилася величезна кількість мутацій, потім цей мутований вірус вийшов назовні і почав інфікувати інших людей.
Але не всі мутації, що відбуваються у вірусі, для нього обов'язково позитивні. Вони випадкові і нерідко призводять до того, що йому стає гірше. Так, наприклад, було з першим SARS-CoV.
Його летальність була 11%, тобто в п'ять разів вище ніж у нинішнього коронавірусу. При цьому він був набагато менш контагіозний ніж SARS-CoV-2. Що також важливо - у людей спочатку з'являлися ознаки захворювання, а вже потім хворий міг заражати інших. Так вдавалося більш оперативно ізолювати інфікованих і уникати зараження. Завдяки зусиллям і обмеженням країн, де був виявлений перший SARS-CoV, його спалах у 2004 році вдалося побороти.
Сергій Комісаренко, для РБК-Україна